Упродовж усієї історії факультету успішність і злагодженість його діяльності забезпечували декани. Факультет пишається своїми керівниками. Вони завжди були і залишаються взірцем як науковці, організатори та особистості з великої літери.

ГРАЧОВ Олександр Васильович

(1905-1993) – доцент, завідувач кафедри санітарної техніки (1947-1949), декан санітарно-технічного факультету (1944-1947,1955-1960). У 1930 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працював у КІБІ асистентом, доцентом кафедри санітарної техніки (1932–1941), доцентом кафедри теплогазопостачання та вентиляції (1949-1965), а згодом – доцентом Київського художнього інституту (1965-1977). Напрям наукової діяльності – проектування санітарно-технічного обладнання будинків і споруд.

КОЛОБАНОВ Сергій Костянтинович

(1905–1988) –фахівець у галузі водопостачання і водовідведення, к.т.н. (1940). Закінчив (1939) Московський інженерно-будівельний ін-т, спеціальність ВК. Після інституту працював ст. інженером тресту “Мосочиствод”. 1939–1940 р.– аспірант. З 1940 м;– ст. інженер ВНДІ ВОДГЕО (м. Москва). У 1946–1948 р. зам. директора і зав. кафедрою Харбинського політехнічного ін-ту (КНР), 1948–1959 р.– зав. кафедрою водопостачання і каналізації, декан сантехнічного факультету Київського інженерно-будівельного ін-ту, 1959–1965 р.– керівник лабораторії НДІ сантехніки, 1965–1983 р.– зав. лабораторією, нач. відділу НДКТІ МГ МЖКГ УРСР (м. Київ). Автор 175 наукових праць, у тому числі монографій, підручників, довідників і винаходів в області водопостачання і водовідведення. Нагороджений орденом і медалями.

ЩЕКІН Ростислав Володимирович

(1910-1977) – фахівець у галузі опалення, теплопостачання і вентиляції, канд. техн. наук (1959), доцент (1947), декан санітарно-технічного факультету (1960-1968). У 1934 р. закінчив Київський будівельний інститут. Працював інженером-проектувальником, начальником відділу Воєнпроекту. З 1941 року він – старший інженер, заступник головного інженера заводу боєприпасів у місті Пензі, а з 1944 року – начальник технічного відділу Головспецбуду в м. Києві, потім головний інженер Республіканського тресту Укрсантехмонтаж. З 1947 р. працював у КІБІ викладачем, доцентом. У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1960 до 1968 року він був деканом санітарно-технічного факультету КІБІ.

Напрям наукової діяльності – розробка теплопостачального і вентиляційного обладнання і систем. Автор понад 30 наукових праць, серед них двотомного довідника “Справочник по теплоснабжению и вентиляции” (1952, 1964, 1970). Відзначений 3 державними нагородами.

ОБОЛЕНСЬКИЙ Юрій Анатолійович

(1908–1989) – доцент кафедри гідравліки, водопостачання і каналізації.

У 1930 р. закінчив Київський гідромеліоративний інститут. 1930 – 1941 – робота в наукових і проектних організаціях. 1941 – 1946 – служба в Радянській Армії. 1946 – 1954 – інженер, ГІП, головний інженер 3-ї інженерної майстерні “Київпроекту”. 1954 – 1960 – доцент кафедри водопостачання Київського гідромеліоративного інституту. 1960 – 1986 – доцент кафедри гідравліки, водопостачання і каналізації КІБІ. 1968 – 1972 – декан СТФ. Має друковані праці в галузі водопостачання, насосів, ГТС, каналізації. Нагороджений медалями.

ТУГАЙ Анатолій Михайлович

(1938 – 2016) – доктор технічних наук, професор. Випускник КІБІ (1964). Ветеран вишу. Відомий учений у сфері водопостачання. Декан СТФ (1972-1976).

ЗАЙЧЕНКО Євген Сергійович

(1935–2002) – фахівець у галузі опалення, к.т.н. (1974), професор (2001) кафедри теплогазопостачання і вентиляції. У 1959 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, асистент кафедри теплогазопостачання і вентиляції (1960-1964). Працював старшим інженером, начальником вентиляційного бюро заводу “Комуніст” (1964-1969). З 1969 до 1972 р. – аспірант кафедри теплогазопостачання і вентиляції. З 1972 працює в КІБІ асистентом, старшим викладачем кафедри. З 1971 до 1976 р. – заступник декана, а з 1976 до 1983р. – декан санітарно-технічного факультету. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію, вчене звання професора присвоєно в 2001 р. Автор 65 наукових і методичних праць.

Напрями наукової діяльності – удосконалення систем опалення; енергозбереження та використання вторинних і поновлюваних енергетичних ресурсів для систем теплогазопостачання і вентиляції.

Відзначений урядовими нагородами – медаллю “1500 р. Києву”, медаллю “Ветеран труда” та подякою від Київського міського голови “За вагомий особистий внесок у створення духовних та матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності”.

ТРОФІМОВИЧ Володимир Володимирович

(нар.1936) – канд. техн. наук, професор. Відмінник освіти України. У 1958 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працював на військовому будівництві (1958 – 1960 рр.) і в НДІ санітарної техніки та обладнання будинків і споруд (1960 – 1978 рр.). З 1978 р. працює в КНУБА доцентом кафедри теплогазопостачання і вентиляції, деканом санітарно-технічного університету (період з 1983 до 2002 р.), завідувачем кафедри охорони праці та навколишнього середовища (1989-2013). З 2013 р. – професор кафедри охорони праці і навколишнього середовища, деканом санітарно-технічного факультету (1983-2002). У 1967 році захистив кандидатську дисертацію. Вчене звання професора присвоєно в 1996 р. Напрям наукової діяльності – аеродинаміка вентиляції, дослідження і розробка генераторів теплоти, захист атмосфери, системи управління навколишнім середовищем, концепція сталого розвитку. Підготував 6 кандидатів наук. Автор 114 наукових і методичних праць, серед них авторські свідоцтва, посібники. Основні праці: “Основи екології” (1996 р.), “Техноекологія” (2004 р.), “Екологія людини” (2004 р.).         Відзначений 3 державними нагородами, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Київського міського голови, знаком “Відмінник освіти України”.

ПРОКОПЧУК Іван Тимофійович

(1946- 2010) – доктор технічних наук (2000), професор кафедри водопостачання (2001), декан санітарно-технічного факультету (2002). У 1966 році закінчив Вінницький будівельний технікум, Служив у лавах Радянської армії (1967–1969), працював у Київському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства (1969–1986). У 1975 р. закінчив Київський інженерно-будівельний  інститут. З 1986 працює в КІБІ доцентом, з 2001 – професором, з 2002 року обіймає посаду декана санітарно-технічного факультету. В 2000 р. захистив докторську дисертацію на тему: “Ефективні методи експлуатації артезіанських свердловин”.  В 2002 р. присвоєно вчене звання професора. З цього ж року обіймає посаду декана санітарно-технічного факультету.

Автор більше 120 наукових праць, з них монографій – 4, навчальний посібник – 1, конспект лекцій – 1, патентів на винаходи – 10. Підготував 3-х кандидатів наук. Займається  впровадженням на факультеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системою оцінки знань студентів. Нагороджений медаллю „1500 лет Киеву” (1982), Подякою Київського міського голови (2003) та Почесною грамотою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи (2003).

ВОЛОШКІНА Олена Семенівна

(1954 р.н.). У 1977р. закінчила Московський інженерно-будівельний інститут. В 1977-1981 працювала в експедиції Ленгідропроекту в Красноярському краї (Росія); 1982-1993 – в Інституті гідротехніки і меліорації ААНУ; 1993-2000 – вчений секретар, заст. директора Українського НДІ водогосподарсько-екологічних проблем; 2001-2005 – вчений секретар Інституту проблем національної безпеки при РНБОУ. З 2000 року по березень 2005-го працювала на посаді доцента кафедри Охорони праці та навколишнього середовища КНУБА, квітень 2005 – професор кафедри ОП і НС КНУБА, деканом факультету (2009-2016).

Наукові дослідження стосуються розробок, спрямованих на оцінку та прогноз екологічного стану водних екосистем, забезпечення їх достатнім рівнем екологічної безпеки, розробку методів інвентаризації водних об’єктів з використанням космічних знімків та геоінформаційних технологій. Автор понад 65 публікацій та одного авторського свідоцтва. Член-кореспондент Академії інженерних наук України (1999), член редакційної колегії та відповідальний секретар фахового видання за напрямком “технічні науки” – збірника наукових праць “Екологія і ресурси”.

ПРИЙМАК Олександр Вікторович

Народився у 1958 р. Випускник кафедри теплотехніки КІБІ (1980). У 1987 р. закінчив аспірантуру з відривом від виробництва при кафедрі теплотехніки. Кандидатську і докторську дисертації виконував у КІБІ. З 2012 року працює професором кафедри теплотехніки , а з 2014 – її завідувачем. З березня 2016 р. очолює факультет інженерних систем та екології.

Активно розвиває три основні напрями діяльності університету: рівень наукових досліджень через цитування у світових виданнях; підняття авторитету спеціальностей факультету серед роботодавців через його випускників та академічну мобільність студентів і професорів. Велику увагу приділяє організаційно-методичній роботі з ліцензування і акредитації освітніх конкурентоспроможних послуг КНУБА.

Коло наукових інтересів: методи термодинамічного аналізу технологічних циклів, процесів тепломасообмін в гетерогенних багатофазних системах та тепломасообмінниках різних типів і різновидностей, їх елементах; дослідження фізико-хімічних властивостей води, водних систем та інших робочих тіл; енергоресурсозбереження у комунальних і промислових теплових технологіях; використання не традиційних та відновлюваних джерел енергії: оптимізація систем тепло- і газозабезпечення. О.В. Приймак є автором, співавтором понад 130 науково-методичних праць, зокрема більше 20 охоронних документів. Є членом двох спеціалізованих Вчених рад із захисту докторських кандидатських дисертацій у КНУБА і Херсонському національному технічному університеті.

Нагороджений відзнаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» та «За наукові та освітні досягнення» за особисті заслуги під час виконання службових обов’язків, пов’язаних з формуванням та забезпеченням реалізації державної політики у сфері освіти і науки.