Про гуртожитки

Відомий вислів «буття визначає свідомість» для студентів, які проживають у гуртожитках, щодня наповнюється конкретним змістом: адже якщо в кімнатах тепло та затишно, на кухнях – зручно та комфортне і «гризти граніт науки» – одне задоволення. Знаю не з чуток, сам мешкав у 1-му гуртожитку нашого університету майже 5 років. Тому часто задаю собі питання, як же нам, у КНУБА, створити такі найсприятливіші умови і для навчання, і для відпочинку? Відповідь на це запитання краще шукати разом зі студентами. Постійно я відвідую наші гуртожитки. Ось днями ми завітали до одного з них – №5. Разом зі мною були проректори, декани факультетів, інші зацікавлені особи. До речі, можливо, не всі знають, які «ветерани» є серед наших 8-и гуртожитків : 80 років виповнилося гуртожитку №4, на рік «молодший» за нього гуртожиток №3.

Під час відвідування гуртожитку №5

Тож, природньо, що там протягом минулого року відбувався ремонт: в одному- замінили покрівлю, а в другому- вікна. Вікна замінили також і в гуртожитках №2 та №5, куди ми й прийшли. В цьому гуртожитку проживають студенти і аспіранти факультету автоматизації і інформаційних технологій. Загалом біля 600 осіб. Декан факультету Ігор Володимирович Русан та завідуюча гуртожитком № 5 Наталія Климівна Іващенко розповіли, що у всіх кімнатах, коридорах та приміщеннях гуртожитку замінені вікна. А кімнат там – 178, на кожному поверсі- по 2 кухні, душові та сантехнічні приміщення. Зовнішній вигляд цих приміщень показав, що саме сантехнічне та кухонне обладнання потребує ремонту. До того ж необхідно замінити старі витяги. Це усуне зайву вологість. На другому поверсі є перехід до гуртожитку № 4, втім, він використовується неефективно – там склад старих меблів. А міг би бути тренажерний зал! Саме така цікава пропозиція надійшла від студентів, і керівництво університету її підтримало! Зі спорткомплексу сюди будуть передані деякі тренажери, обіцяли допомогти й орендарі приміщення під кафе, що працює у гуртожитку. Планується виконати всі роботи швидко, в цьому семестрі. Тим більше, що досвід перепланування «територій» вже є: у напівпідвальному приміщенні , яке вже кілька років використовувалося під склад, розмістилися дві навчальні лабораторії. Одна – факультету автоматизації і інформаційних технологій, друга – архітектурного факультету. І все це зробили студенти та аспіранти власними силами!
На черзі – облаштування кімнат гуртожитку № 5, в яких проживають по 3-4 особи. Хотілося б оновити меблі, зробити кімнати більш затишними. Одна з пропозицій – поставити там двоярусні ліжка, щоб звільнити площу для столів. Вирішено облаштувати таким чином одну кімнату як зразок і відкрити її для відвідання і подальшого студентського обговорення. Щоб такі практичні питання не вирішувались суто «нагорі», щоб рішення приймались спільно. Мені здається, що це вписується у процес нашого студентського самоврядування.

Під час виходу на відмітку покрівлі будинку учбового корпусу КІБІ 4 грудня 1975 року. На знімку ректор КІБІ (1961-1983рр.) Ю. Вєтров (в центре) та сьогоднішній ректор КНУБА П. Куликов (в другому ряду)

В цьому році ми спрямуємо кошти для ремонту: у гуртожитку № 1 – це покрівля, в гуртожитках № 2, № 3, № 5, № 6, № 7 та № 8 – це місця загального користування, в гуртожитках № 4, № 6 та № 7 та № 8 – заміна вікон. В гуртожитку № 4 плануємо зробити капітальний ремонт холу та поточний ремонт кімнат.
На засіданні ректорату було підтримано звернення до деканів, щоб вони разом з органами студентського самоврядування факультетів провели роботу з формування студентських будівельних загонів для проведення ремонту в гуртожитках університету. Сподіваюсь, що така ініціатива знайде підтримку, тим більше, що це давня традиція нашого університету. Наприклад, коли я вчився в Київському інженерно-будівельному інституті, студенти брали активну участь у спорудженні нашого лабораторного корпусу. Існує старе фото, – воно мені дуже пам’ятне, де ми, студенти, стоїмо разом з тодішнім ректором інституту, видатним вченим Юрієм Вєтровим. Ми були молоді, щасливі і раділи з того, що будуємо корпус свого інституту. Студентські будівельні загони тоді були своєрідною «візитівкою» КІБІ. Я гадаю, що сьогодні наші майбутні будівельники та архітектори можуть підхопити цю естафету. А щодо викладеного, то, як сказав один невідомий автор, ремонт творить дива, якщо підійти до нього творчо. А творчості нашим студентам не позичати.

Ректор КНУБА                                                              П.М. Куліков

Молодь – наша опора