Видатні постатті

Гоц Володимир Іванович

(1954 р. н.) – д.т.н., професор, декан будівельно-технологічного факультету (з 1994 р.). Завідувач кафедри технології будівельних конструкцій і виробів (з 2006 р.). Заслужений працівник освіти України (2004). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2004) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2008). Дійсний член Академії будівництва України (1993) та Української Академії наук (2007).

Напрям наукової діяльності – створення фізико-хімічних основ отримання ефективних будівельних матеріалів і виробів на основі активованих вторинних сировинних ресурсів, розробка енергозаощадних технологій будівельних виробів і конструкцій.

(1938 р. н.)  – д.т.н., професор, очолював кафедру будівельних матеріалів (1988-2006), проректор з наукової роботи (1988-2006), директор НДІВМ КНУБА (з 1991 р.). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Лауреат премій ім. К.К. Симінського (1990) та ім. М.С. Буднікова (2003). Дійсний член Академії інженерних наук України та Академії будівництва України.

Напрям наукової діяльності – фундаментальні дослідження закономірностей процесів структуроутворення в лужних в’яжучих системах та створення високоефективних матеріалів із заданими властивостями для вирішення як будівельних, так і екологічних проблем.

(1940 р. .) – д.т.н., професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів. Заслужений працівник освіти України (2013). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008). Заслужений професор КНУБА (2015). Дійсний член Академії будівництва України (1994).

Напрям наукової діяльності – створення наукових основ та розробка технології в’яжучих та композиційних матеріалів контактного тверднення, розробка й застосування модифікованих будівельних розчинів на основі сухих сумішей бетонів загальнобудівельного та спеціального призначення.

(1956 р. н.) – д.т.н., професор, завідувач кафедри будівельних матеріалів (з 2006 р.). Дійсний член Академії будівництва України (2010).

Напрям наукової діяльності – дослідження закономірностей композиційної побудови матеріалів спеціального призначення на основі мінеральних в’яжучих систем.

(1947 р. н.) – д.х.н., професор, завідувач кафедри хімії (з 2010 р.).

Напрям наукової діяльності – дослідження фізико-хімічних властивостей корозійностійких композиційних парофазних матеріалів на основі міді.

(1954 р. н.) – к.т.н., професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві. Заслужений працівник освіти України (2015). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2008). Віце-президент Академії будівництва України. Член НМК МОН України з напряму «Товарознавство та торговельне підприємництво», експерт МОН України з акредитації та ліцензування вищих навчальних закладів.

Напрям наукової діяльності – створення нових ефективних матеріалів ніздрюватої структури, вивчення систем сухого будівництва.

(1949 р. н.) – к.т.н., професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів (з 2006 р.). Президент корпорації «ДБК – Житлобуд» (з 2014 р.). Президент Будівельної палати України (з 2013 р.). Голова наглядової ради ПАТ «ДБК–4» (з 2010 р.). Депутат Київської міської ради IV та VІI скликань. Заслужений будівельник України (1998). Герой України з врученням ордена Держави (2009). Почесний доктор КНУБА (2015). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008). Дійсний член Академії будівництва України та Української Академії науки.

Напрям наукової діяльності – конструкційні матеріали нового покоління та технології впровадження їх у будівництво.

(1961 р. н.) – к.т.н.,  професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів. Віце-президент корпорації «ДБК–Житлобуд» (з 2014 р.). Заслужений будівельник України (2007). Дійсний член Академії будівництва України.

Напрям наукової діяльності – розробка теплоізоляційних фасадних систем для житлового будівництва.

(1962 р. н.) – д.т.н., професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві (з 2009 р.). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002) та Державної премії України в галузі освіти (2013). Генеральний директор компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)» (1998–2017).

Напрям наукової діяльності – розробка й виробництво ефективних будівельних матеріалів для виконання тепло- і гідроізоляційних робіт, улаштування сучасних підлогових систем та декоративних покриттів. Розвинув новий напрям у промисловості будівельних матеріалів – сухі будівельні суміші та налагодив їх упровадження в будівельне виробництво.

(1960 р. н.) – к.ф.н., професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві (з 2006 р.). Генеральний директор ТОВ «Кнауф Гіпс Київ» (2000–2015). Заслужений будівельник України (2008). Лауреат премії ім. М. С. Буднікова (2008). Дійсний член Академії будівництва України.

Напрям наукової діяльності – вивчення питань технології та товарознавства систем сухого будівництва.

(1957 р. н.) – д.т.н., професор кафедри хімії. Член-кореспондент НАН України (2006), дійсний член Всесвітньої Академії кераміки (2006). Завідувач відділу «Технологій надвисоких тисків, функціональних структурованих керамічних композитів та дисперсних наноматеріалів» інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України (2005).

Напрям наукової діяльності – фізика надвисоких тисків, хімія та матеріалознавство функціональних структурованих керамічних матеріалів.

Напрям наукової діяльності – використання зол ТЕС та відходів вуглезбагачення у виробництві будівельних матеріалів.

(1974 р. н.) – д.т.н., професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів Київського національного університету будівництва і архітектури (з 2016 р.).

Напрям наукової діяльності – прогнозування та дослідження довговічності модифікованого бетону.

(1950 р. н.) – д.т.н., професор кафедри будівельних матеріалів, керівник Технічного комітету стандартизації України ТК305 «Будівельні матеріали та вироби», головний редактор двох фахових видань: Всеукраїнського науково-технічного і виробничого журналу «Будівельні матеріали та вироби», науково-технічного збірника «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка», член редколегії науково-технічного, виробничого та інформаційно-аналітичного журналу «Наука та будівництво», заступник директора з наукової роботи ДП «НДІБМВ» (з 2013 р.). Дійсний член академії енергетики України (2010).

Напрям наукової діяльності – створення фізико-хімічних основ отримання ефективних будівельних матеріалів і виробів – ніздрюватих бетонів (сировина, технології, властивості, застосування).

(1975 р. н.) – д.т.н., професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві (з 2016 р.).

Напрям наукової діяльності – дослідження закономірностей первинної переробки стебел ненаркотичних конопель для отримання продукції різного функціонального призначення.

(1945 р. н.) – к.т.н., професор кафедри будівельних матеріалів (з 2005 р.). Член-кор. Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності (1997).

Напрям наукової діяльності – дослідження закономірностей процесів структуроутворення гіпсовміщуючих композитів з покращеними експлуатаційними властивостями.

(1977 р. н.) – к.т.н., доцент кафедри будівельних матеріалів. Лауреат Премії Президента України для молодих вчених (2006).

Напрям наукової діяльності – отримання високоміцних легких бетонів.

Павлюк Віталій Володимирович

(1978 р. н.) – к.т.н., доцент кафедри технології будівельних конструкцій і виробів. Лауреат Премії Президента України для молодих вчених (2006).

Напрям наукової діяльності – дослідження властивостей ресурсо- і енергоефективних будівельних сумішей на основі золошлакових відходів ТЕС.

Ковальчук Олександр Юрійович

(1981 р. н.) – к.т.н., старший науковий співробітник, заст. директора НДІВМ КНУБА (з 2017 р.), доцент кафедри технології будівельних конструкцій і виробів. Лауреат Премії Президента України для молодих вчених (2006).

Напрям наукової діяльності – розробка нових будівельних матеріалів з використанням промислових відходів, зокрема, паливних зол.

Калішук Олександр Лук’янович

(1912–1972) – д.т.н., професор. Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Ректор КІБІ (1955-1961). Очолював кафедру технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1955-1972). Учасник Великої Вітчизняної Війни.

Напрям наукової діяльності –  розробка технології високоміцних бетонів.

(1879–1971) – д.т.н., професор. Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР. Працював на кафедрі технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1963-1971).

Напрям наукової діяльності –  бетонування при знижених температурах.

(1918–1989) – д.т.н., професор. Очолював кафедру технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1972-1989). Заслужений діяч науки УРСР. Лауреат Державної премії України (1992 – посмертно)

Фундатор нового наукового напряму в будівельному матеріалознавстві, досліджень нового покоління цементів та бетонів на основі шлаколужних в’яжучих. Пріоритет цих розробок визнаний світовою наукою.

(1936–2010) – к.т.н., професор. Заслужений працівник народної освіти України. Дійсний член Академії інженерних наук України та Академії будівництва України. Декан будівельно-технологічного факультету (1973-1994). Очолював кафедру технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1989–2006). Проректор із науково-методичної роботи (1994–2007).

Вивчав питання організації виробничих процесів на підприємствах будівельної індустрії, проводив аналітичні дослідження умов реформування вищої освіти в Україні та створення нормативної бази.

(1938–2012) – професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів (2004–2008). Заслужений будівельник України (1992). Герой України (2003). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури та містобудування (2003). Голова президії будівельної палати України. Депутат Верховної Ради України 5-го скликання. Почесний консул Республіки Чілі в Україні. Радник Прем’єр-міністра України з питань будівництва. Дійсний член Академії будівництва України. Президент ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (1992-2006).

(1936–2010) – д.т.н., професор. Очолював кафедру хімії (1972-2010). Дійсний член Української технологічної Академії.

Напрям наукової діяльності – вивчення процесів формування силікатних, металевих, кремній-органічних покриттів і зв’язок для інструменту з надтвердих матеріалів та утилізації шкідливих відходів виробництв і виготовлення з них корисних речовин.

(1920–2005) – к.т.н., професор. Декан будівельно-технологічного факультету (1956–1959, 1964–1973). Очолював кафедру будівельних матеріалів (1972–1986). Був науковим керівником галузевої науково-дослідної лабораторії будівельних матеріалів (1973–1986). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2000). Учасник Великої Вітчизняної Війни.

Напрям наукової діяльності – використання місцевої природної сировини та промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів.

(1902–1972) – д.т.н., професор. Очолював кафедру будівельних матеріалів (1934–1972). Одночасно виконував обов’язки заступника директора з наукової роботи НДІ будівельних матеріалів.

Напрям наукової діяльності –  технологія будівельних матеріалів.

(1919–2001) – к.т.н., професор кафедри основ та фундаментів. Декан будівельно-технологічного факультету (1959–1964). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2000). Дійсний член Академії будівництва України.

Напрям наукової діяльності – дослідження із розрахунку фундаментів сільськогосподарських споруд, регіональних властивостей ґрунтів України. Підготував альбом карт областей ґрунтів України.

(1910–1986) – д.т.н., професор. Лауреат Державної премії СРСР (1943). Дійсний член Академії будівництва та архітектури УРСР (1958). Заслужений будівельник України (1970). Депутат Верховної Ради УРСР (1955-1960). Професор-консультант кафедри будівельних матеріалів (1973–1986). Учасник Великої Вітчизняної Війни.

Напрям наукової діяльності –  вивчення можливості використання доменних шлаків у виробництві будівельних матеріалів, розробив гідроекранний спосіб отримання шлакової пемзи.

(1902–1986) – д.т.н., професор. Ветеран вищої освіти. Працював на кафедрі технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1954-1985).

Напрям наукової діяльності –  індустріальне будівництво, застосування у будівництві збірного залізобетону.

(1935–1987) – к.т.н., доцент кафедри технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій (1978–1987). Декан із роботи з іноземними студентами (1972–1987).

Одним із перших почав використовувати математичні методи для вирішення технологічних задач, заклав основи комп’ютеризації навчального процесу і наукових досліджень в технології виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

(1913–1978) – д.т.н., професор кафедри будівельних матеріалів (1954–1966). Лауреат Державної премії СРСР (1950) та премії Ради Міністрів СРСР (1974).

Напрям наукової діяльності – розробка технології та обладнання для виробництва будівельних матеріалів на основі спученого перліту.

(1928–2012) – к.т.н., професор кафедри будівельних матеріалів (1974–2009). Проректор із навчальної роботи (1978–1987). Дійсний член Академії будівництва України. Учасник Великої Вітчизняної Війни.

Напрям наукової діяльності – технологія будівельних матеріалів і виробів, прискорювання твердіння бетону.

(1896–1995) – к.т.н., доцент кафедри будівельних матеріалів (1953-1984). Створив лабораторію декоративної кераміки при кафедрі будівельних матеріалів. Ветеран праці, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

Напрям наукової діяльності –  розробка і застосування декоративної кераміки.

(1929–2016) – к.т.н., професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів (1990-2014). Відмінник вищої освіти (1985). Заслужений професор КНУБА (2014). Учасник Великої Вітчизняної Війни.

Напрям наукової діяльності –  технологія високоміцних і спеціальних бетонів і розчинів, реологія бетонних сумішей, підвищення ефективності їх ущільнення.

(1931–2019) – к.т.н., професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів (1985–2009). Виконувала обов’язки заступника декана підготовчого факультету для іноземних громадян, очолювала профспілковий комітет університету (1981–1988).

Напрям наукової діяльності – технологія високоміцних бетонів, дисперсноармованих композиційних матеріалів, аналітичні дослідження умов реформування вищої освіти в Україні та створення нормативної бази.

(1928–2017) – к.т.н., доцент кафедри хімії (1965-1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1981).

Напрям наукової діяльності – використання кремнійорганічних сполук для гідрофобізації будівельних матеріалів і конструкцій.

Купрієнко Петро Йосипович

(1943-2019) – д.т.н., професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві (2006-2019). Лауреат премії ім. М.С. Буднікова (2008). Член Академії будівництва України.

Напрям наукової діяльності – колоїдно-хімічне матеріалознавство (розробка ефективних методів регулювання властивостей реальних дисперсних систем (суспензій, паст, порошків) з метою одержання матеріалів, виробів із високими фізико-механічними, експлуатаційними, споживними властивостями) та нанотехнологій.