1898
Засновано Київський політехнічний інститут.
1926
Відкрито кафедру будівельних наук КПІ, яку очолив Євген Оскарович Патон.
17 квітня 1930 року
Створено Київський будівельний інститут на базі відділення фабрично-заводського і комунального будівництва КПІ та архітектурного факультету Київського художнього інституту. Новий заклад розміщувався в будівлі, зведеній у стилі класицизму, за адресою: проспект Перемоги, 10 (тоді- бульвар Шевченка). Заснування Інституту ініціювала група київських професорів, науковців і архітекторів, котрі вважали, що у Києві має бути свій власний вищий навчальний заклад, який випускатиме фахівців з будівельних спеціальностей. Першим директором Інституту став Євген Григорович Яковлєв. На перший курс тоді прийняли 824 студента. Саме їм, першим студентам, пощастило слухати лекції таких відомих архітекторів, як Олександр Вербицький і Володимир Заболотний.
1935
Створено науково-дослідний сектор Інституту.
1939
Вищий навчальний заклад отримав назву – Київський інженерно-будівельний інститут (КІБІ).
1948
До КІБІ приєднали Київський інститут цивільних інженерів.
1961
КІБІ очолив відомий вчений Юрій Олександрович Вєтров. Він був ректором впродовж 22 років. Саме в цей період було створено новий комплекс навчальних корпусів та гуртожитків, розширилися напрями наукової діяльності, відкрилися факультети з новими спеціальностями, зросла кількість студентів. Сьогодні одна з аудиторій Університету носить ім’я Юрія Вєтрова.
1963
Інститут переїхав у нову будівлю на Повітрофлотському проспекті, зведену за проектом колективу архітекторів: Гопкало В. І., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р.
1969
Споруджено спортивний комплекс, що складається зі стадіону та 3-поверхового корпусу зі спортивними залами та басейном (архітектори Гусєв М.О., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р.).
1976
За досягнення в підготовці фахівців і проведенні наукових досліджень КІБІ нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
1978
З боку вул. Освіти до головного корпусу було прибудовано 4-поверховий корпус з аудиторіями та кабінетами, з’єднаний з будівлею інформаційно-обчислювального центру.
1982
З боку Преображенської вулиці споруджено будівлю для архітектурного факультету (архітектори Філенко Л. І., Гершензон М. Ш., Коробка В. Л.).
1993
КІБІ перейменовано в Київський державний технічний університет будівництва і архітектури.
1999
Указом Президента України закладу було надано статус Національного і перейменовано в Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА).
2012
Університет очолює доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (2008 р.), освіти (2013 р.) Петро Мусійович Куліков.
2019
П .М. Кулікова переобрано ректором КНУБА на новий термін.
2019
Ректора КНУБА обрано головою громадської організації « Спілка ректорів вищих навчальних закладів України».
В цьому ж році Університет отримав сертифікат, який засвідчує, що система менеджменту якості КНУБА відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001.
2020
Ректор КНУБА П.М. Куліков став Почесним академіком Національної академії педагогічних наук України, Повним кавалером ордена «За заслуги» I, ІІ, ІІІ ступенів.
2021
На базі оновленого стадіону КНУБА відкрито Всеукраїнський студентський Центр олімпійської підготовки.
На території Університету закладено Алея видатних будівельників України.
2022
В одному з корпусів КНУБА на час війни розміщено Маріупольський державний університет.
За роки свого існування Університет підготував близько 80 тисяч фахівців не тільки для України, а й для 116 країн світу.
Серед випускників Університет 6 Героїв України, понад 70 лауреатів Державних премій України та заслужених діячів і працівників України.
