Історія Київського національного університету будівництва і архітектури

1963 р.

Інститут переїхав в нову будівлю на Повітрофлотському проспекті, яку колективно створили архітектори Гопкало В. І., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р.

1965 – 1966 рр.

Споруджено спортивний комплекс, що складається зі стадіону та 3-поверхового корпусу зі спортивними залами та басейном (архітектори Гусєв Н. А., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р.).

1976 р.

За досягнуті успіхи у підготовці фахівців і проведенні наукових досліджень КІБІ був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1978 р.

З боку вул. Освіти до головного корпусу було прибудовано 4-поверховий корпус з аудиторіями та кабінетами, з’єднаний з будівлею інформаційно-обчислювального центру.

1982 р.

З боку Преображенської вулиці споруджено будинок для архітектурного факультету (архітектори Філенко Л. І., Гершензон М. Ш., Коробка В. Л.).

1993 р.

КІБІ був перейменований в Український державний університет будівництва і архітектури, а за два тижні до початку навчального року – в Київський державний технічний університет будівництва і архітектури.

1999 р.

Указом Президента України закладу було надано статус Національного і перейменовано у Київський національний університет будівництва і архітектури – КНУБА.

2012 р.

З 2012 року Університет очолює доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (2008р.), освіти (2013р.) Петро Мусійович Куліков.

За роки свого існування Університет підготував близько 80 тисяч фахівців у тому числі для 116-ті країн світу.

Зі стін Університету вийшли 6 Героїв України, понад 70 лауреатів Державних премій та Заслужених діячів та Заслужених працівників України.