Історія кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій

Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій веде історію з 1930 р., фактично одна із першозаснованих кафедр від самого початку роботи університету.

Її засновником, першим і незмінним упродовж 38 років керівником був професор В’ячеслав Миколайович Ярін (1883—1968) — заслужений діяч науки і техніки УРСР, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР.

В. М. Ярін працював у КІБІ з 1930 р. Обіймав посаду завідувача кафедри, заступника директора з наукової роботи (1948—1949), водночас очолював кафедру основ і фундаментів (1956—1958). Брав активну участь у відбудові багатьох цивільних і громадських об’єктів у Києві, Вінниці, Кременчуці та інших містах.

Напрям наукової діяльності вченого — використання залізобетонних конструкцій у промисловому, цивільному і транспортному будівництві. Він — автор понад 20 на­укових праць. Відзначений Почесною грамотою ЦК ЛКСМ України (1933), знаком «Отличник Наркомстроя СССР» (1940).

Діяльність кафедри від перших днів була активною і плідною, адже вона забезпечувала викладання багатьох профільних дисциплін. Приблизно третина всіх випускників будівельного факультету виконувала дипломні проекти з тем, пов’язаних із залізобетонними конструкціями.

У 50—60-х роках XX ст. при кафедрі були створені науково-дослідна лабораторія тривалих досліджень залізобетонних конструкцій, навчальна лабораторія для проведення занять зі студентами. Серед здобутків того періоду — зал для короткочасних випробувань, оснащений гідравлічними пресами, випробувальними установками, вимірювальною технікою і апаратурою.

Колектив складався із висококласних фахівців. Багато з них — вихованці КІБІ.

Йосип Іоахимович Улицький (1912—1965) — доктор технічних наук, професор. Випускник КІБІ (1934). Сфера діяльності вченого — розробка методу розрахунку залізобетонних конструкцій з урахуванням довготривалих процесів. Опублікував понад 100 наукових праць, зокрема дев’ять монографій та довідники. Основні праці: «Ползучесть бетона», «Расчет железобетонных конструкций с учетом длительных процесов на напряженно-деформированное состояние железобетонных конструкцій», «Определение величин деформации ползучести и усадки бетона», «Железобетонные конструкции. Расчет и конструирование», «Расчет бетонных и железобетонных конструкций с учетом длительных процесов».

У 1968 р. завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Леонід Петрович Поляков (1907—1981) — фахівець із питань проектування аркових і комбінованих систем. Автор 85 наукових праць, серед яких — «Расчет арочных мостов», «Железобетонные конструкции», «Моделированиестроительных конструкций», «Прочность и деформативность железобетонных конструкций», «Напряженное состояние железобетонных конструкций в стадиях эксплуатации, изготовления, транспортирования и монтажа».

У той час колектив кафедри зріс до 14 штатних викладачів, із них 10 — кандидати технічних наук.

Тривали роботи, спрямовані на підвищення рівня підготовки фахівців і наукового потенціалу кафедри. При ній було створено галузеву лабораторію з розро­блення уніфікованих опорних конструкцій сільськогос­подарських споруд. Водночас покращилася матеріально- технічна база та розширилася діяльність лабораторії тривалих досліджень.

Євген Федорович Лисенко (1921—1990) — кандидат технічних наук, професор. Випускник КІБІ (1953). У колі його наукових інтересів — дослідження прогресивних матеріалів і конструкцій на їх основі (армоцемент, сталефібробетон). Автор понад 70 наукових та навчально-методичних праць, серед яких дев’ять монографій, навчальні посібники, підручники. Основні праці: «Проектирование армоцементных конструкций», «Армоцементные конструкции», «Железобетонные конструкции», «Проектирование сталефибробетонных конструкций».

Серед заслужених викладачів, що працювали у той час на кафедрі, — кандидат технічних наук, професор Леонід Андрійович Мурашко (1935—2013). Випускник КІБІ (1957). Напрям наукової діяльності вченого — дослідження властивостей залізобетонних конструкцій під дією короткочасних та тривалих повторних навантажень, обстеження й підсилення будівельних конструкцій. Він опублікував понад 70 наукових та науково-методичних праць, зокрема 9 монографій і навчальних посібників. Серед них — «Исследования деформативности железобетонных рам», «Міцність і жорсткість залізобетонних згинальнихелементів, підсилених полімербетоном», «Розрахунок залізобетонних згинальних елементів за закордон­ними нормами».

З 1981 р. по 2015 р. кафедру очолював доктор технічних наук, професор Арнольд Якович Барашиков (1936-2015) — лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений професор КНУБА, тричі лауреат премії ім. М.С. Буднікова. Член Академії будівництва України, член-кореспондент Міжнародної інженерної академії Випускник КІБІ (1959).

Ветеран КНУБА. Працював у виші з 1962 р. Обіймав посади асистента, старшого викладача (1964—1969), доцента (1969—1981), декана факультету міського будівництва (1974—1980).

Понад 30 років керував діяльністю кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій (1981-2015).

Арнольд Якович Барашиков – був знаний у колі будівельників фахівець з питань розрахунку залізобетонних конструкцій у процесі тривалих складних навантажень, оцінювання надійності залізобетонних конструкцій будівель та споруд сейсмостійкого будівництва; реконструкцій та підсилення будівель та споруд.

Ним опубліковано понад 200 наукових праць у фахових вітчизняних і закордонних виданнях. Автор і співавтор 25 підручників, навчальних посібників та монографій, за якими з 1970 р. навчаються студенти будівельних спеціальностей в Україні. За підручник: «Будівельні конструкції» (у співавторстві)  нагороджений дипломом та «Великою срібною медаллю Академії будівництва України» у номінації «За кращу опубліковану роботу в галузі будівельної науки».

Підготував 65  кандидатів та 5 докторів наук.