Важливе значення для кафедри має діяльність доктора технічних наук, професора Юлія Анатолійовича Клімова (1953 р. н.) — дійсного члена Академії будівництва України, заступника голови делегації України в міжнародній федерації із залізобетону.
У колі наукових інтересів вченого — теорія і методи розрахунку залізобетонних конструкцій, моніторинг та забезпечення експлуатаційної надійності локалізуючих систем безпеки атомних електростанцій, реконструкція і підсилення будівельних конструкцій. Працює в КНУБА з 1980 р. науковим співробітником, доцентом (1993), професором.
Автор понад 100 наукових праць, серед яких — «Прочность железобетонных конструкций при действии поперечных сил», «Развитие методов расчета железобетонных конструкций по предельным состояниям в рамках создания норм Украины», «Совершенствование методов расчета железобетонных конструкций по предельным состояниям второй группы», «Мониторинг напряженно-деформированого состояния защитных оболочек АЗС», «Современные тенденции развития мирового железобетона», «Основи проектування конструкцій з фібробетону».
У 2018 році війшов навчальний посібник «Розрахунок та конструювання монолітного залізобетонного ребристого перекриття з балковими плитами» (у співавторстві).
Підготував 3 кандидатів наук.
Серед провідних фахівців на кафедрі працює — кандидат технічних наук, професор Володимир Денисович Кріпак (1944 р. н.) — дійсний член Академії будівництва України, випускник КІБІ (1968).Одночасно очолює відділ теорії та методів розрахунку залізобетонних конструкцій НДІ будівельних конструкцій. 
Автор понад 100 наукових праць, серед яких — «Прочность железобетонных конструкций при действии поперечных сил», «Развитие методов расчета железобетонных конструкций по предельным состояниям в рамках создания норм Украины», «Совершенствование методов расчета железобетонных конструкций по предельным состояниям второй группы», «Мониторинг напряженно-деформированого состояния защитных оболочек АЗС», «Современные тенденции развития мирового железобетона», «Основи проектування конструкцій з фібробетону».
В. Д. Кріпак — ветеран КНУБА. Свою діяльність у виші розпочав у 1974 р. на посаді асистента. Працював старшим викладачем (1982), доцентом (1989), професором (2014).
Напрями наукової діяльності вченого — спільна робота плитних фундаментних конструкцій з елементами каркасу та ґрунтовою основою; розробка методів експериментального дослідження плитних залізобетонних конструкцій при дії складних навантажень; оцінювання надійності залізобетонних конструкцій будівель і споруд; реконструкція й підсилення будівель та споруд. Автор понад 80 наукових і методичних праць та семи винаходів. Під його керівництвом та за безпосередньої участі розроблені й реалізовані численні проекти багатоповерхових будинків у Києві, Житомирі, Обухові; готельних та торгівельних комплексів у Києві та Буковелі; виконана реконструкція меморіального комплексу у селище Биківня, музею Т. Г. Шевченка за адресою: бульвар Т. Шевченка,12 у місті Києві.
Підготував 5 кандидатів наук.
Микола Іванович Доброхлоп (1948 р.н.) – кандидат технічних наук, доцент. Розпочав трудову діяльність у 1970 році у проектному інституті « Союзшляхпроект» на посаді інженера мостового відділу. З 1970 по 1972 служив у прикордонних військах. 
З 1973 року працював у Київському інженерно-будівельному інституті старшим інженером науково-дослідного сектору, керівником групи, завідуючим науково-дослідної лабораторії, доцентом кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій. Приймав активну участь у ліквідації наслідків Спітакського землетрусу у Вірменії. З 1989 по 2007 рік працював директором науково-виробничо будівельній фірми «Добробуд». З 2007 рок по нинішній час у працює доцентом кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій. За вагомий особистий внесок в розвиток будівельної галузі, участь у реконструкції та будівництві ряду об’єктів міста Києва, Доброхлоп Микола Іванович нагороджений Почесним знаком «Заслужений будівельник України» (1998 р.)
Доброхлоп Микола Іванович є висококваліфікованим фахівцем, організатором навчальної роботи і виховного процесу на кафедрі. Має великий педагогічний та науково-методичний досвід роботи в будівельній галузі. Він є автором та співавтором більше 50 наукових робіт. Є дійсним членом – кореспондентом Академії будівництва України. Приймає участь у волонтерському русі.
Андрій Якович Халпахчі (нар.4 березня 1950) — знавець кіно, голова Української кінофундації. Основний керівник (генеральний директор) Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (з 1992 р.). Кіноман міжнародного рівня.
Закінчив Автодорожній інститут (1972 р.), аспірантуру Київського інженерно-будівельного інституту (1977 р.). Працював у цьому інституті доцентом.
Від 1992 року очолює київський Міжнародний кінофестиваль «Молодість».
У 1996 р. відкрив кіноклуб «Діалог», де шанувальники кіно знайомилися з творами провідних майстрів вітчизняної і світової кінематографії. Входив до списку ТОП 100 — 2004 «Найвпливовіші люди України» (журнал «КореспонденТ»)
Член наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000».
У 2009 році за значний особистий внесок у розвиток українського кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, багаторічну сумлінну працю Андрій Халпахчі нагороджений орденом «За заслуги» III.
24 жовтня 2015 на урочистій церемонії відкриття 45-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» посол Франції в Україні Ізабель Дюмон вручила Андрію Халпахчі французький орден Кавалера мистецтв та літератури.