Віктор Платонович Некрасов народився 17 червня 1911 року в Києві в родині лікаря. За освітою – архітектор. Вчився одночасно в КБІ (Київському будівельному інституті) на архітектурному факультеті й театральній студії при Київському театрі російської драми, після закінчення якої кілька років працював артистом і театральним художником в театрах Києва, Кірова, Владивостока, Ростова-на-Дону. Учасник ІІ Світової війни, брав участь у Сталінградській битві. Був двічі поранений. Після демобілізації деякий час працював у газеті «Радянське мистецтво».

Перший літературний твір – повість «В окопах Сталінграда» – опубліковано у 1946 р.

За свої незалежні творчі і громадські позиції Віктор Некрасов зазнав політичних переслідувань в роки тоталітарного режиму, які особливо посилилися у другій половині 60х-70х р. р. Змушений був емігрувати, жив у Франції. Помер 9 вересня 1987 року, після тривалої хвороби в Парижі, де й похований.

Після позбавлення письменника громадянства та виїзду його до Франції у 1974р. із квартири Віктора Платоновича були викинуті на смітник його особисте листування з діячами культури Заходу, газети та портрет, виконаний Ганною Августівною Крюгер-Праховою і подарований нею В. Некрасову як «дорогому другу».

Багаторазово простріляний кулями портрет було знайдено на смітнику…

Про знаходження портрету повідомив один із знайомих письменника. Через деякий час пошкоджене полотно було передано на реставрацію.

Проект В.Раєвського «Інтервали» 2000 р.

Автори: Л.Когут, С.Резнік , Київ 1999р.

 

Матеріал підготувала Н. Водзінська