Кафедра політичних наук і права взяла участь у наукових заходах з нагоди 25-річчя Конституції – Київський національний університет будівництва і архітектури

Завідувач кафедри, лауреат премії Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого Євген Перегуда та професорка кафедри, голова Київської організації Асоціації українських правників Наталія Сердюк взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Конституція України: ціннісний вимір 25-річного досвіду державотворення та правотворення», яка пройшла у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та була організована спільно з Асоціацією українських правників. Зазначимо, що раніше Асоціація, зокрема експерт з конституційного права М.Марченко, була співорганізатором конференції з прав людини, яка пройшла у КНУБА в лютому.

Учасники конференції поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.

Із вітальними словами до конференції звернулись ректор КНУШ В.Бугров, голова НАЗЯВО С.Квіт, суддя Федерального Суду США Б.Футей та ін. Народні депутати України II скликання, учасники процесу прийняття Конституції О.Бандурка, Р.Безсмертний, Л.Григорович, І.Заєць, П.Мовчан, В.Шишкін окреслили історико-правові детермінанти прийняття Конституції, політичний компроміс 28 червня 1996 р. Також виступали судді Конституційного суду у відставці та провідні конституціоналісти В.Шаповал, П.Стецюк, Ю.Ключковський та ін.

Виступ Н.Сердюк був присвячений базовим цінностям суспільства як орієнтирам розвитку конституційного ладу. Особливу увагу вона приділила формуванню цінностей у системі освіти. Людина, що володіє знаннями, здатна мислити за діючими в суспільстві канонами, моральними нормами, сприймати нову інформацію про навколишнє середовище, переосмислювати її на основі власного досвіду, трансформувати в нові поняття та робити внесок у державний розвиток.

Є.Перегуда зупинився на питаннях ідентифікації та нормативного закріплення права на місто, зокрема джентрифікації як наслідку неоліберальної трансформації міст. Порушення права на місто включає недотримання прав на комфортне житло, на дозвілля, на чисте навколишнє середовище, на спілкування, на споживання суспільних благ тощо. Навіть без прямого внесення поняття права на місто до законодавства є можливості стимулювання рівня його дотримання шляхом заповнення «білих плям», зокрема регламентації поняття «публічний простір», права сервітуту тощо.