5-15 липня у місті Кривий Ріг за підтримки Фонду Ганса Зайделя і Фонду Ебергарда Шьока та під патронатом міської влади пройшла Літня школа урбаністики.
Організаторами Школи виступили Фонд підтримки будівельної галузі, Київський національний університет будівництва і архітектури, Інститут розвитку міста Кривого Рогу, ГО «Про Урбан» разом з партнерами – Національним університетом водного господарства (м. Рівне) та Луцьким національним технічним університетом. Також у роботі школи брали участь студенти та викладачі Криворізького національного університету та Криворізького державного педагогічного університету. Загалом Школа урбаністики об’єднала навколо себе близько 40 вітчизняних та закордонних спеціалістів та студентів.
Під час проведення заходу були продовжені роботи над результатами міжнародних воркшопів, що відбулися онлайн через пандемію коронавірусу восени минулого року.
Упродовж двох тижнів було оброблено велику кількість даних щодо просторової, економічної, екологічної структури міста Кривий Ріг та розроблені варіанти просторової трансформації мономіста.
Учасниками Школи проводився ретельний аналіз функціональної структури районів міста, виявлені переваги та недоліки цієї структури. На основі аналізу розроблена комплексна оцінка якості міського середовища та пропозиції щодо його трансформації.
Екологія мономіст зі шкідливим виробництвом потребує особливої уваги. На основі аналізу існуючої схеми зелених насаджень та водних поверхонь молоді дослідники напрацювали шляхи поліпшення екологічного стану через об’єднання зелених зон у єдину систему та ревіталізацію рік, які протікають через місто.
Кривий Ріг – найдовше місто України через особливості його розвитку. Забезпечення транспортних зв’язків такого міста є нелегкою задачею. Аналіз існуючого стану транспортної інфраструктури показав потребу не тільки у значному вдосконаленні транспортної системи міста, а й у реорганізації існуючих парковок із використанням європейського досвіду. У результаті роботи над розвитком транспортної системи міста були запропоновані заходи щодо реконструкції вулиць, схеми вдосконалення вузлів вулично-дорожньої мережі, організації еко-парковок з покриттям, що забезпечить інфільтрацію дощової води у землю та поліпшить відведення поверхневих вод.
Болючої проблемою міста є рекультивація об’єктів техногенної діяльності. На основі досвіду конверсії колишніх гірничо-промислових та індустріальних територій міст Німеччини команда викладачів та студентів розробила комплекс заходів щодо санації та рекультивації відвалів, шлакосховищ, хвостосховищ, що з’явилися у результаті техногенної діяльності людини.
Учасники Школи не обійшли і тему оформлення публічних просторів міста. Були запропоновані варіанти реновації декількох мікрорайонів міста, концепція благоустрою парків та територій з цікавим рельєфом.
Школа була і місцем наукових досліджень. Студенти, використовуючи методи геопросторового аналізу, сучасні аналітичні моделі та цифрові технології, провели аналіз вулично-дорожньої мережі, публічних просторів, виявили просторовий потенціал ділянок міста.
Локація проведення заходу також була місцем жвавих дискусій. Захід відвідали представники громадськості міста, представники найбільшого стейкхолдера з боку бізнесу – ArcelorMittal. Під час візитів було проведено обмін думками щодо майбутньої трансформації міста.
Мер міста Костянтин Павлов, відвідавши Школу, високо оцінив сучасні інноваційні технології європейського рівня, які використовуються для проведення роботи, та виразив упевненість у тому, що вони допоможуть реалізувати проекти для забезпечення комфорту населення не тільки у Кривому Розі, а також і на території всієї України.
Школа завершилася презентацією проведеної роботи у змішаному форматі за участю представників міської влади, громадськості, співробітників Фонду Ганса Зайделя.
https://one.kr.ua/releases/15865
