До КНУБА продовжують надходити численні привітання від колег із днем будівельника. Нас привітали: ДП МОУ «Центральний проектний інститут», ДП «УКРІІНТР», бібліотека КНУБА.
Привітання від ДП МОУ «Центральний проектний інститут»:
«Шановні друзі, партнери!
Від щирого серця вітаємо Вас з професійним святом – Днем Будівельника! Ми бажаємо Вам процвітання, натхнення, цікавих проектів, міцного здоров’я та родинного тепла!
З повагою, ДП МОУ «ЦПІ»
Привітання від ДП «УКРІІНТР»:
Шановні колеги! Прийміть щирі вітання з професійним святом – Днем будівельника! Нехай робота приносить Вам задоволення, наповнює сенсом і мотивує до нових звершень. Бажаю сміливих рішень, креативних ідей, плідної співпраці та надійних ділових контактів.
З повагою, від імені ДП «УКРІІНТР»
Віталій Крайнєв
Привітання від бібліотеки КНУБА:
«Вітаємо співробітників університету та студентів з їх професійним святом-
ДНЕМ БУДІВЕЛЬНИКА!
Віримо, що велике історичне минуле нашого рідного університету стане основою потужного фундаменту для подальшого його розвитку та процвітання. І ми усі разом збудуємо цегла за цеглою інженерну освіту нового формату, а наші випускники продовжать славу великих особистостей КНУБА.
День будівельника встановлений в незалежній Україні Указом президента в 1993 році.
Будівельна професія – найактуальніша у світі. Адже недарма прислів’я говорить: «Бог створив життя на Землі, а все інше зробили будівельники».
Будувати – це синонім дієслова творити, будівельники створюють по крупицях весь той світ, в якому ми живемо. Майже все, що робить наше життя легким і зручним існує завдяки будівництву: будинки, палаци, собори, дороги, мости…
Будівельник – це архітектор, дизайнер, інженер-конструктор – фізик і лірик в одній особі. Згадаймо будівельні споруди, які стали чудесами будівництва: Піраміда Хеопса, Висячі сади Семіраміди, Статуя Зевса в Олімпії, Храм Артеміди в Ефісі, Мавзолей у Галікарнасі, Колос Родоський у Греції, Александрійський маяк – у Египті.
Існують і сучасні сім «будівельних» чудес: печерне місто Петра, статуя Христа в Ріо-де-Жанейро, Великий китайський міст, Мачу – Пікчу, Тадж – Махал, Колізей у Римі та Чичен –іца.
Це цікаво!
Топ-3 найвищих будівель в світі
Бурдж-Халіфа. Дубай
Бурдж-Халіфа. Дубай Висота – 828 метрів. І такий показник виразно рекордний в усьому світі. Будівельники звели цю будівлю в 2010 році. Вона має 136 поверхів. Будівля планувалася як місто в місті, з власними парками і зонами відпочинку. Зараз же з 1 по 39 поверх там знаходиться готель Armani. Далі по 108 рівень виділено місце під 9 сотень квартир. І вже після цього знаходиться величезна кількість офісів. До речі, оглядовий майданчик знаходиться не на останньому поверсі, а на 124, але це навряд чи робить вигляд звідти менш красивим.
Висота – 632 метра. Будівництво почалося в 2008 році і завершилося аж у 2015. Хоча, для такого величезного будинку – це досить швидкий термін. Коштувало воно теж величезних грошей: 4.2 мільярда доларів. І зараз “Shanghai Tower” використовується під офіси.
Королівська годинникова башта в Мецці Висота – 601 метр. Знаходиться цей гігант в Саудівський Аравії. Має 102 поверхи. Але і крім того, що це майже найвища будівля в світі. Вона може так само похвалитися найбільшим обсягом будівельних робіт, а крім цього, найбільш високо розташованим годинником у світі.
.. А Ви коли-небудь замислювалися, як ставали будівельниками раніше?
Професія будівельника завжди була однією з найшанованіших.
Будівельна освіта: історична подорож
У Давньому Єгипті архітектор або будівельник повинні були здобути обов’язкову загальну освіту в “школі писарів”, а майстерності він вчився в сім’ї: навики передавалися з покоління в покоління.
У Древній Греції визнаний фахівець відкривав приватну школу, де громадяни могли проходити навчання. До речі, діти майстрів не були зобов’язані продовжувати справу батьків, якщо не відчували до цього покликання. Наприклад, Сократ, хоча і був сином каменотеса, став надалі філософом. Учні здобували не лише теоретичну освіту, але і повинні були допомагати майстрові на об’єктах.
Великого значення набувала спадкоємність. Наприклад, архітектор Каллікрат, один з творців Парфенона, був учнем майстра Аполонія. За переказами, вони навіть подорожували до Індії для вивчення архітектури цієї країни. До речі, будівельники Греції часто бували в інших країнах, наприклад, в Єгипті, щоб удосконалювати свою майстерність.
У Древньому Римі освіта будівельника включала не лише знання в області будматеріалів, будівельної справи, конструкцій будівель, але і відомості з геометрії, астрономії, історії, філософії та інших наук. Для підготовки архітекторів створювалися спеціальні школи. Нам відомі також підручники, по яких займалися майбутні будівельники, – наприклад, праця римського архітектора Вітрувія “Десять книг про архітектуру”.
У Середньовіччі підготовка архітекторів протягом декількох століть була сконцентрована в монастирях. З розвитком міст з’явилися світські будівельники і архітектори, які отримували підготовку в цехових майстернях. У них досвід передавався переважно по спадку.
В епоху Відродження цехова система навчання модернізується. Будівельну майстерність перестали передавати по спадку. Сина громадянина віддавали до майстра, під керівництвом якого він вивчав архітектурне мистецтво, класичні пам’ятники, ордери, будматеріали, опановував способи їх обробки, знання в області математики та інших наук. Італійський теоретик мистецтва Альберті в “Десяти книгах про архітектуру” характеризує будівельника як універсального майстра і вченого, об’єднуючого в собі художника й інженера. Багато видатних архітекторів Відродження – Брунеллеськи, Браманте, Мікеланджело та інші після учнівства у майстра удосконалювали свої навики та навички|, беручи участь в розкопках і вивчаючи стародавні пам’ятники. Крім того, з’являються окремі товариства, куди фахівець міг вступити, витримавши іспит і заплативши відповідний внесок.
У 17-18 ст. в європейських країнах були відкриті академії витончених мистецтв, де готували архітекторів. У 1671 у Франції була заснована спеціальна Королівська академія архітектури. У ній майбутні архітектори проходили практичне навчання – кожен у свого майстра. Академія також видавала спеціальну літературу по різних курсах.
У середині 19 ст. у Франції, Німеччині, Росії з’явилися вищі інженерно-будівельні школи. У них почали готувати також інженерів архітектурного профілю. Це призвело до розділення будівельної професії на дві: архітектора-художника і інженера-архітектора, або цивільного інженера. Таке розділення в більшості країн зберігається і зараз. Архітектурну освіту здобувають, як правило, на факультетах університетів. Проте випускники-архітектори для отримання додаткової кваліфікації будівельника складають окремі іспити.
Що стосується інженерно-будівельної освіти, то її одержують в спеціальних вузах. Наприклад, у Франції будівельників готують в Національній школі мостів і доріг, заснованій ще в 1747 році. Тут готують не лише будівельників-шляховиків, але й інженерів по цивільному будівництву, будівельним конструкціям і міському благоустрою. Період навчання у вузах Франції складає 6 років і ділиться на три цикли. Після 1-го присвоюється ступінь бакалавра. Потім 2-го – інженера, а потім 3-го – доктора третього циклу або доктора-інженера.
Будівельник у Великобританії здобуває освіту протягом трьох років в університетах або вищих технічних коледжах – наприклад, в будівельній школі Лондонської ради в Ламбете – Брікстоне або ж у будівельному коледжі Ліверпуля.
У США інженерів-будівельників готують в більш ніж 200 університетах і коледжах. Термін навчання – чотири роки. Звичайно це приватні вузи, але іспити приймає спеціальний колегіальний орган, акредитований державою.
У нашій країні здобувають освіту, в основу якої був покладений принцип єдності художнього і практичного початків. Таке ставлення до професії виникло в 20-х роках минулого століття. Пізніше воно було закріплено на законодавчому і державному рівнях.