Музей українських старожитностей виник у тихому провінційному  Чернігові  наприкінці ХІХ століття. Його фундатором став відомий меценат та колекціонер Василь Тарновський-молодший, нащадок козацького старшинського роду. Його родина володіла знаковим для української культури маєтком Качанівка, де збиралися Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Ілля Рєпін та багато інших діячів. Офіційною датою заснування музею вважають 14 листопада 1896 року. Заклад був першим і єдиним в Російській імперії музеєм української історії.

Музейна будівля-колишній будинок Чернігівської чоловічої гімназії, зведений за «зразковим» проектом відомого  російського  архітектора  Андреяна Захарова.

Надзвичайним за об’ємом і складом був козацький відділ колекції. Меценату вдалося зберегти безцінні документи XVII-XVIII століття, холодну і вогнепальну зброю, клейноди, церковні артефакти, прекрасні вишивки, вбрання та взуття, близько сотні портретів історичних осіб, гравюри, стародруки, серед яких був “Апостол” Івана Федорова. Колекція містила документи та речі, що належали гетьманам Іванові Мазепі, Іванові Скоропадському, Семенові Палію, Павлові Полуботку, Данилові Апостолу, родині Розумовських.

Окрім старожитностей, Василь Тарновський збирав усе, що пов’язане з життям та творчістю Тараса Шевченка – автографи творів (у тому числі й заборонена поема “Неофіти”), щоденник Кобзаря, світлини, прижиттєві видання творів. Шевченкіана нараховувала понад 1000 предметів.

11 березня 2022 року під час авіабомбардування Чернігова російські війська зруйнували історичну пам’ятку, Будинок пережив обстріли більшовиками у 1918 та 1919 роках, вцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів та її знищила московська орда.

Культуру не знищити! Все відбудуємо!