Київський національний університет активно розширює ареал міжнародного співробітництва із кращими європейськими навчальними закладами. Так, 25 квітня у Чорногорії було підписано договір про партнерство, співробітництво та науковий обмін між Київським національним університетом будівництва та архітектури та Університетом Чорногорії — провідним вищим навчальним закладом країни.
Далі…
З боку КНУБА свій підпис під угодою поставив ректор Петро Куліков, з іншого боку — ректор Університету Чорногорії Предраг Міранович.
Значення новопідписаного договору між двома університетами важко переоцінити — Університет Чорногорії як престижний європейський навчальний заклад стане ефективним партнером для КНУБА. Це посилить динаміку розвитку міжнародного співробітництва у нашому університеті, і водночас — приверне увагу до КНУБА європейської молоді.
Нові перспективи, окрім того, відтепер відкриваються й у галузі обміну студентами й аспірантами, стажування, проведення спільних науково-дослідних проектів. Зокрема, серед пунктів договору – обмін досвідом роботи, інформацією з питань методики підготовки висококваліфікованих спеціалістів; взаємне запрошення викладачів та наукових співробітників на конференції, семінари, наукові симпозіуми; навчання студентів на підготовчому відділенні та факультетах, підготовка наукових кадрів через аспірантуру, докторантуру міждержавних угод та на підставі згідно контрактів; обмін науковою та науково-методичною літературою, проведення наукових консультацій; публікації статей вчених у виданнях вузів-партнерів; робота над спільними освітніми, дослідницькими проектами як двосторонніми, так і у рамках міжнародних програм.
З огляду на це, договір про співпрацю з Університетом Чорногорії є для Київського національного університету будівництва і архітектури, безумовно, суттєвим кроком у напрямку до інтеграції у європейський науково-освітній простір.
За словами Голови української делегації, проректора з навчальної та навчально-виробничої діяльності Максима Авксєнтьєва, цей договір надасть можливість КНУБА просування на Балкани, адже слов’яни спілкуються спорідненими мовами і дуже схожими, у деяких аспектах – навіть рідними – є культура і менталітет слов’янських народів.