10 грудня у Стокгольмській концертній залі відбулося урочисте вручення Нобелівські премії 2018 року з економіки, фізики, хімії та медицини.
Участь у заході, який традиційно збирає найкращих представників науки, культури та мистецтва з усього світу, на запрошення Нобелівського комітету взяли ректор Київського національного університету будівництва і архітектури професор Петро Мусійович Куліков та професори Університету Никитюк Олександр Андрійович та Линовицька Олеся Вікторівна.
У рамках візиту до Стокгольму ректор Київського національного університету будівництва і архітектури професор Петро Мусійович Куліков провів низку робочих зустрічей, у тому числі з представниками академічної спільноти Каролінського інституту (КІ) одного з найпрестижніших європейських закладів. Під час обговорення були розглянуті питання щодо спільних наукових проектів між КНУБА та КІ. Особливий акцент було зроблено на перспективах розробок та впровадження екологічно чистих і енергозберігаючих технологій будівництва, спрямованих на зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище і та здоров’я людини в Швеції та Україні.
Професор Ян-Олоф Хег (Jan–Olov Höög) з КІ поділилися досвідом в організації дистанційного навчання студентів. КІ є засновником відомого у всьому світі он-лайн навчання Massive Open Online Courses (MOOCs). Окремим питанням зустрічі було ознайомлення з архітектурою будівель кампуса КІ, нової клініки інституту та інноваційними технологіями, які застосовані при будівництві інститутських фондів.
«Брати участь у такому престижному заході, який збирає найкращих науковців та громадських діячів світу, – велика честь і для мене особисто і для нашого Університету. Окрім того такі зустрічі мають велике прикладне значення. Адже у ході зустрічей налагоджуються міжнародні контакти, відбувається обмін передовим досвідом, у тому числі у галузі будівництва. Ми маємо багато цікавих пропозицій, з’являються нові можливості міжнародного співробітництва для КНУБА, його викладачів та студентів», – зазначає Петро Куліков.
Відкрив церемонію голова правління Нобелівського фонду Карл-Хенрік Хелдін. “Прориви в науці, подібні до тих, що ми сьогодні вшановуємо, стали можливі завдяки створенню сприятливих умов і надання вченим свободи, незалежності і довгострокового фінансування. Таке творче середовище виявляється родючим для нових ідей завдяки своїй відкритості для найрізноманітніших талантів, досвіду і культурних традицій, а також завдяки тому, що дає можливість молодим вченим висловлюватися “, – сказав він.
Нагадаємо, одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові досягнення, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства, заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.
Кожен з лауреатів-учасників цьогорічної стокгольмської церемонії отримав Нобелівський диплом і медаль з рук короля Швеції Карла XVI Густава.
Лауреатами Нобелівської премії 2018 року з фізіології і медицини стали Джеймс Еллісон (США) і Тасуку Хондзе (Японія) за їх відкриття в терапії раку.
В галузі фізики нагороди удостоїлися Артуру Ашкін (США), Жерар Мур (Франція) і Донна Стрікленд (Канада) за їх відкриття в галузі лазерної оптики.
В галузі хімії нагороду присудили вченим Френсіс Арнольд (США) за роботи з еволюції ферментів, а також Джорджу Сміту (США) і Грегорі Вінтеру (Великобританія) за створення так званого фагового дисплея пептидів і антитіл.
Лауреатами Премії національного банку Швеції з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля стали Вільям Нордхаус і Пол Ромер (обидва – США) за роботи, які розглядають технологічний прогрес і зміну клімату, як ендогенні фактори економічного зростання.
Претендентів на отримання Нобелівських премій відбирають та розглядають кілька серйозних наукових інституцій. Серед яких Нобелівський комітет при Каролінському інституті.
Світлана Циганій,
начальник Центру інформаційних технологій і
дистанційного навчання ІІО КНУБА
