Україна 30-х років ХХ століття стала місцем зустрічі людей, об’єднаних бажанням служити рідному народу. Дороги багатьох видатних осіб, котрі народилися по обидва боки Дніпра, перетнулися у Києві, під “дахом” Київського будівельного інституту. Саме у цей час Постановою Вищої Ради Народного Господарства СРСР №1240 від 17 квітня 1930 р. був утворений Київський будівельний інститут (КБІ) на базі будівельного факультету Київського політехнічного інституту (КПІ) і архітектурного факультету Київського художнього інституту (КХІ). До нового вузу з різних курсів КПІ і КХІ були переведені відповідно 280 і 220 студентів, а також 39 і 15 викладачів. Першим директором інституту був призначений досвідчений організатор Є.Г.Яковлєв, який працював на цій посаді до 1935 р.

Ще в довоєнні роки Київський будівельний (в 1939 р. він вже отримав назву Київський інженерно-будівельний інститут – КІБІ) підготував понад 1650 спеціалістів для будівництва. Викладачами в цей час були відомі вчені та інженери, багато хто з них мав великий досвід викладацької та наукової роботи. Серед них Ф.П.Белянкін, О.М.Вербицький, Б.М.Горбунов, М.Д.Жудін, М.В.Корноухов, В.Г.Леонтович, Б.М.Лобаєв, О.І.Неровецький, Ю.Д.Соколов, В.М.Ярін й ін. Їх імена стали гордістю будівельної науки.

У період 1935-1941 рр. інститут очолювали Л.Г.Гуляницький, В.Д.Титов, М.В.Лазуков, М.Ш.Гершкович, В.Є.Шишкін, Б.М.Епельбаум. Під час Великої Вітчизняної війни КІБІ був евакуйований до Куйбишева.

З 8 лютого 1944 р. інститут поновив свою роботу у Києві, з кожним роком збільшуючи набір студентів і професорсько-викладацький склад.

У 50-ті роки помітно зросли масштаби навчальної і матеріально-технічної бази університету. Викладачі й учені вирішували складні наукові проблеми галузі, пов’язані з виробництвом в’яжучих речовин з місцевої сировини, індустріалізацією відбудовчого та цивільного будівництва, розвитком теорії розрахунку будівельних конструкцій, удосконаленням санітарної техніки тощо. На всю країну стали відомі імена М.С.Буднікова, І.А.Кирієнка, С.М.Колотова, І.Я.Слободяника, В.В.Стефанова, І.І.Улицького і ін., чий науковий внесок був відмічений почесними званнями і преміями. Варто назвати імена ректорів КІБІ: Ф.І.Фурсова (1944-1948), М.Д.Плєхова (1948-1955), М.Д.Калішука (1955-1961), чий внесок в оновлення інституту важко переоцінити.

Значний період пов’язаний з випускником КІБІ 1940 р. професором Ю.О.Вєтровим, який працював ректором протягом 22 років (1961-1983). Саме в ці роки був побудований новий комплекс навчальних будівель та гуртожитків, створені нові факультети з підготовки фахівців різних спеціальностей, значно укріплена матеріально-технічна база кафедр і лабораторій, зросла кількість студентів. В інституті склалися широко відомі наукові школи, за різними напрямами будівельних наук і архітектури, працювало 3 проблемні і 15 галузевих науково-дослідних лабораторій. За досягнуті успіхи 23 березня 1976 р. інститут був відзначений орденом Трудового Червоного Прапора Президії Верховної Ради УРСР.

За роки існування університету підготовлено понад 66000 інженерів і архітекторів, у тому числі близько двох тисяч фахівців для 70 країн світу.

Відзначаючи вагомий внесок викладачів і співробітників інституту у справу підготовки спеціалістів і у розвиток вітчизняної та світової науки в різних галузях будівництва і архітектури, Кабінет Міністрів України Постановою №646 від 1993р. прийняв рішення про утворення на базі КІБІ Київського державного університету будівництва і архітектури. 26 лютого 1999 р. Указом Президента України університет набув статус національного.

Сьогодні в КНУБА працює понад 700 викладачів, серед яких близько 20% докторів наук, професорів і 70% кандидатів наук, доцентів. Серед них – дійсні члени і члени-кореспонденти Національної Академії наук України, члени-кореспонденти Академії Педагогічних наук України, понад 60 дійсних членів і 10 членів-кореспондентів галузевих академій, в тому числі іноземних, заслужені діячі науки і техніки, народний архітектор України, заслужені працівники вищої школи України, заслужені архітектори України, лауреати Державної премії СРСР, України та Ради Міністрів СРСР.

Абсолютна більшість викладачів, в тому числі й ректор – д.е.н., професор П.М.Куліков – є вихованцями цього ж вузу, що забезпечує збереження і розвиток добрих традицій, закладених його фундаторами.

І.Геращенкова,

редактор газети “Архітектура і будівництво”